Коли навколо криза, а правила гри змінюються швидше, ніж ми встигаємо до них адаптуватися, класичне планування часто дає збій. Намагання прорахувати кожен крок на роки вперед у складному, мінливому світі стає марною справою — адже будь-яка детальна карта застаріває швидше, ніж на ній висохне чорнило.
Як лідерам, громадським активістам та кожному з нас не опустити руки в тумані невизначеності?
Відповідь пропонує відомий письменник та громадський діяч Корі Доктороу у своїй концептуальній праці «Hope, Not Optimism» («Надія, а не оптимізм»). Його теорія суспільних змін, заснована на простому алгоритмі з комп’ютерних наук, дивовижно точно пояснює філософію, за якою живе та навчає Інститут Лідерства, Управління та Коучингу (ІЛУК).
1. Урок від мурахи: що таке «сходження на пагорб»?
У комп’ютерних науках існує метод вирішення надскладних завдань, який називається hill climbing (сходження на пагорб). Щоб зрозуміти його суть, уявіть мураху, яка намагається знайти найвищу точку на пагорбі під час туману. Через обмежений зір вона не бачить вершини гори здалеку.
Проте мураха має ефективне правило: вона перевіряє своїми лапками землю навколо і робить один єдиний крок у тому напрямку, де схил підіймається вгору найкрутіше. Зробивши цей крок, вона опиняється на новій точці, знову оцінює ситуацію і робить наступний крок. Крок за кроком, не маючи попередньої карти місцевості, мураха дістається вершини.
Як активісти та лідери, ми часто діємо на складному та навіть ворожому ландшафті, де опозиційні сили намагаються заблокувати наш рух. У такій ситуації неможливо прокласти ідеальний прямий маршрут. Але якщо ми здатні зробити бодай один маленький, але конкретний крок угору, ми отримуємо нову точку огляду (vantage point), з якої відкриваються раніше невидимі можливості.
2. Надія — це не емоція, це метод дії
Доктороу пропонує відмовитися від дешевого оптимізму та паралізуючого песимізму, вважаючи їх двома проявами фаталізму.
- Оптиміст вважає, що все налагодиться само собою, тому можна нічого не робити.
- Песиміст переконаний, що все гарантовано рухне, тому діяти теж немає сенсу.
- Натомість надія — це метод. Це готовність діяти тут і зараз без стовідсоткових гарантій успіху. Доктороу порівнює це з утриманням на воді після корабельної аварії: ви не знаєте, чи вас врятують, але якщо ви припините гребти — ви гарантовано потонете. Надія — це паливо, яке змушує нас продовжувати боротьбу та створювати умови для порятунку.
3. Як теорія змін працює на практиці в ІЛУК?
В ІЛУК ми віримо, що цілісне лідерство та розвиток громад починаються саме з цього мурашиного алгоритму. Наша діяльність та навчальні програми побудовані так, щоб допомогти кожному знайти свій наступний «крок угору».
- Культура увласнення (Ownership) — стань автором змін: Ми вчимо людей не бути пасивними спостерігачами обставин, а брати відповідальність за те, на що вони безпосередньо можуть вплинути у своєму оточенні. Це і є перший крок мурахи — змінити те, що під силу змінити вже сьогодні.
- Суспільно-орієнтоване навчання (СОН) — теорія в дії: Наші студенти не просто слухають лекції. Вони розробляють та втілюють практичні соціальні проєкти у своїх громадах. Кожен такий локальний проєкт — це реальний крок угору по схилу, який змінює ландшафт громади та створює нові можливості для її розвитку.
- Культура іншоїзму (Otherish) — фокус на системному впливі: Ми оцінюємо успіх організацій не за кількістю проведених заходів чи витрачених бюджетів, а за реальними позитивними змінами в суспільстві. Доктороу нагадує, що суспільство змінюється під дією чотирьох сил: законів, ринку, технологій та соціальних норм. Якщо один шлях тимчасово заблоковано (наприклад, через політичне протистояння в законах), лідер може гнучко перемикнутися на інші напрямки — створювати соціальні бізнеси (ринок) або працювати з цінностями людей (норми).
- Культура героєтворення (Hero Maker) — масштабування через лідерів: Лідерство в ІЛУК вимірюється не особистими перемогами, а кількістю лідерів, яких ви допомогли зростити. Навчаючи інших діяти гнучко та адаптивно в умовах невизначеності, ми створюємо цілу мережу людей, здатних підіймати свої громади на нові вершини.
Спільнодія без примусу та сила партнерства
Одне з найважливіших відкриттів теорії Доктороу полягає в тому, що рух угору не вимагає від усіх абсолютної єдності в тактиці. Різні інституції, організації та спільноти, маючи власні унікальні навички та ресурси, можуть діяти паралельно й у синергії.
Яскравим прикладом такого підходу є наше стратегічне партнерство з Українською Баптистською Теологічною Семінарією (УБТС), у синергії з якою свого часу розпочинався шлях ІЛУК. Разом ми запускаємо великі змінотворчі проєкти: саме за спільної ініціативи ІЛУК та УБТС було створено мережу центрів турботи «We Care Centers», які допомагають у відновленні та розвитку громад. Водночас ми спираємося на ґрунтовні аналітичні дослідження нашого партнерського Аналітичного центру IUA для розуміння реальних потреб суспільства, а інші команди ІЛУК зосереджуються на навчанні лідерів фандрейзингу, бухгалтерського обліку чи управління командами.
Нам не потрібно витрачати дорогоцінний час на нескінченні суперечки про один «ідеальний» шлях. Кожна практична ініціатива, що рухає суспільство вгору, полегшує завдання та відкриває нові можливості для всіх інших партнерів.
Сходження на пагорб — це шлях спроб, помилок та постійного пошуку. Він не є простим, але він єдиний, що веде до справжнього розвитку. ІЛУК — це простір, де лідери об’єднуються, підсилюють один одного та разом із надійними партнерами крок за кроком торують цей шлях заради розквіту українських громад.
Оригінал статті: Doctorow, Cory. (2021). Hope, Not Optimism. Pluralistic: Daily links from Cory Doctorow. Читати першоджерело англійською мовою: https://pluralistic.net/2021/10/03/hope-not-optimism/
